УКРПОЛЕ, ООО

Адрес: Житомирская область, г. Малин, ул. Неманихина, 3

Методи захисту рослин


Розглянемо основні методи захисту рослин


Агротехнічний метод захисту рослин передбачає цілеспрямоване використання звичайної техніки обробляючої сільськогосподарські культури, забезпечує оптимальні умови для їх росту і розвитку і негативно впливає на шкідні види фітофагів. Серед агротехнічних прийомів видокремлюють перш за все використання стійких сортів, сівообороти, обробку грунту, очищення і сортування насіння, строки та способи сівби, удобрення, строки і способи збирання врожаю.

Більшість збудників хвороб, шкідників і бур'янів пов'язані в своєму розвитку з грунтом. Деякі види
збудників хвороб у грунті проходять повний цикл розвитку. Це збудники кореневих гнилей, вертицеллез, гетеродерозу і т. д. Багато видів членистоногих основну частину життя проводять у грунті: личинки щелкунів, пластинчатовусих, чорнишів, деякі види лускокрилих, двокрилих і прямокрилих.
 
Фізико-хімічні властивості грунту, його механічний склад істотно впливають на стан живих організмів, що знаходяться в ньому. Під впливом обробки істотно змінюються багато фізичних параметрів грунту, в тому числі щільність, аерація, вологість і температура.
 
 
Зяблева обробка грунту має особливе значення в зниженні чисельності різних фітопатогенних мікроорганізмів із числа бактерій, грибів і вірусів, а також таких серйозних шкідників, як рослиноїдні клопи, багато видів попелиць, трипси-фітофаги, гессенська, шведська, яра та інші види мух, пильщики, гусениці, багато видів молей та інших фітофагів.
 
 
Біологічний метод захисту рослин передбачає використання живих організмів, продуктів їх життєдіяльності і синтетичних аналогів цих продуктів для ліквідації або зниження шкідливих фітофагів. Біометод має історію, що йде корінням ще в стародавній Китай та інші країни Сходу, де селяни використовували хижих мурах для захисту цитрусових рослин і фінікових пальм від шкідливих комах, проте основний науковий фундамент розглянутого методу закладений в минулому двадцятому столітті.
Сучасні наукові розробки і практичний досвід показують, що застосування різних біологічних засобів,
поряд з охороною навколишнього середовища, забезпечує високу технічну та економічну ефективність. Сьогодні стає абсолютно очевидною необхідність більш широкого впровадження біологічних прийомів і засобів у практику захисту рослин від шкідників, хвороб, гризунів.
Біологічні препарати, використовувані для цілей регулювання чисельності шкідливих організмів, класифікуються в залежності від природи діючого початку. Відповідно до цього виділяють вірусні, бактеріальні, грибні та мікроспоріальні препарати. Біопрепарат може бути комплексним, якщо в ньому містяться два або більше діючих компонента з різних груп. В окрему групу виділяються препарати, отримані на основі біологічно активних речовин.
 
Хімічний метод захисту рослин грунтується на використанні пестицидів хімічного синтезу, що активно пригнічують різні види шкідливих фітофагів або порушують їх розвиток. Незважаючи на досить тривалу історію захисту рослин, тільки в кінці другої світової війни на зміну природним пестицидам прийшли синтетичні сполуки. Синтетичні пестициди створили революційні зміни в області регулювання чисельності шкідливих організмів. Були вирішені багато конфліктів у сфері захисту рослин, проте виникли й серйозні проблеми, пов'язані з використанням пестицидів хімічного синтезу та їх впливом на навколишнє середовище та здоров'я людини.
 
Поява на межі 50-60 років минулого століття карбаматів і фосфорорганічних сполук дало початок другому
поколінню пестицидів, або другого етапу розвитку хімічного методу. Ці речовини відносно швидко руйнуються в об'єктах навколишнього середовища, не накопичуються в тканинах тварин і людини, але володіють дуже високою токсичністю по відношенню до нецільових видів тварин.
 
Про третє покоління пестицидів почали говорити після створення синтетичних піретроїдів в 70-х роках минулого століття, які є активними аналогами природних пиретрин. Сьогодні інтенсивно ведуться роботи по синтезу хімічних речовин, що селективно діють на шкідливі організми . В результаті деяких досліджень знайдені і набувають поширення пропестіціди, тобто речовини, що не володіють біоцидними властивостями, але здатні перетворюватися в організмі певних видів фітофагів в токсичні продукти.
 
Хімічні засоби захисту рослин класифікуються за об'єктами застосування, способом проникнення та характером дії на шкідливий організм за хімічною будовою та складом.
 
По об'єктах застосування всі хімічні пестициди поділяються на такі основні групи:
 
фунгіциди - для боротьби з грибними захворюваннями рослин;
арборициди-для знищення небажаної деревинно-чагарникової рослинності;
гербіциди - для боротьби з бур'янами;
зооциди - для боротьби з гризунами;
нематоциди-для боротьби з шкідливими нематодами;
ліманціди - для боротьби з молюсками;
акарициди - для боротьби з кліщами;
ісектіціди - для боротьби з шкідливими комахами;
афіціди - для боротьби з попелицями;
інсектоакарициди-для захисту рослин одночасно від шкідливих комах і кліщів.